ВСЗЯО
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ директора КЗДО № 4
від 05.03.2021 № 36
ПОЛОЖЕННЯ
про внутрішню систему забезпечення якості освіти
Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №4 «Русалонька» Рубіжанської міської ради Луганської області
І. Загальні положення
1.1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу дошкільної освіти (далі — Положення) розроблено відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про освіту» та Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти, затверджених наказом Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71.
1.2. Педагогічна рада як колегіальний орган управління закладу дошкільної освіти формує систему та затверджує процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти, зокрема систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (ст. 20 Закону України «Про дошкільну освіту»).
1.3. Положення поширюється на всіх працівників закладу дошкільної освіти, які здійснюють професійну діяльність відповідно до трудових договорів, зокрема на працівників, які працюють за сумісництвом.
1.4. Термін дії Положення необмежений. Положення діє до затвердження нового.
1.5. Коригування змісту, зміни та доповнення до цього Положення вносяться директором закладу дошкільної освіти за згодою педагогічної ради.
1.6.Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі — ВСЗЯО) забезпечує керівник закладу дошкільної освіти в межах наданих йому повноважень.
1.7. Критерії ефективності ВСЗЯО:
- розвиток дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних, культурних особливостей та набуття нею базових якостей особистості;
- якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників;
- оптимальне матеріально-технічне, навчально-методичне, психолого-педагогічне, медико-соціальне забезпечення якісної організації освітнього процесу у тому числі інклюзивної освіти;
- дієва система управління закладом дошкільної освіти.
1.8. Компоненти ВСЗЯО:
- стратегія (політика);
- організаційно-функціональна структура;
- процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;
- механізми оцінювання розвитку компетентності здобувачів освіти;
- механізми оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
- умови якісної організації освітнього процесу;
- системи та процеси управління закладом дошкільної освіти, зокрема інформаційні;
- система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
1.9. У закладі дошкільної освіти використовуються Орієнтовні критерії та індикатори для самооцінювання освітніх та управлінських процесів ЗДО (далі Критерії), що є додатком 1 до цього Положення. Відповідальним за проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів є керівник ЗДО.
1.10. Методами збору інформації є опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв’ю, фокус-групове дослідження); спостереження (за освітнім середовищем, організацією життєдіяльності, проведенням навчальних занять); вивчення документації ЗДО.
1.11. Самооцінювання якості освітніх та управлінських процесів відбувається з використанням рівнів: перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький).
ll. Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти
2.1.Стратегія (політика) внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі — Політика) визначає мету й завдання її впровадження та принципи, на яких вона будується.
2.2. Мета Політики ВСЗЯО:
- гарантування якості дошкільної освіти здобувачів;
- формування довіри суспільства до закладу дошкільної освіти.
2.3. Завдання Політики ВСЗЯО::
- організувати освітній процес, який сприяє оптимальному розвитку кожного вихованця відповідно до його задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб (відповідність якості освіти вихованців Базовому компоненту дошкільної освіти, як державному стандарту, вимогам і (або) потребам батьківської та суспільної громад);
- сприяти безперервному професійному зростанню та самореалізації педагогів;
- забезпечувати необхідні умови для якісної організації освітнього процесу та інклюзивної освіти;
- сприяти розвитку кадрової політики, партнерських відносин усіх учасників освітнього процесу та професійної взаємодії; запобігати проявам дискримінації, булінгу;
- забезпечувати прозорість та інформаційну відкритість діяльності закладу дошкільної освіти.
2.4. Принципи Політики ВСЗЯО:
- дитиноцентризм. Головний суб'єкт, на якого спрямована освітня діяльність закладу, —дитина;
- автономність. Самостійність у визначенні стратегії і напрямів розвитку закладу, виборі форм і методів організації освітнього процесу, які відповідають нормативно-правовим документам, Базовому компоненту дошкільної освіти;
- системність. Усі компоненти та функції системи управління діяльністю закладу дошкільної освіти взаємопов'язані, що створює взаємозалежність між ними;
- цілісність. Єдність усіх видів освітніх впливів на здобувача дошкільної освіти, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання протягом життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;
- вдосконалення. Потреба постійного вдосконалення освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
-партнерство. Взаємодія учасників освітнього процесу, побудована на довірі та повазі, зацікавленості до суб'єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб, готовності до конструктивної співпраці для досягнення високої якості освітнього процесу;
- відкритість і прозорість. Процедури системи забезпечення якості освітньої діяльності відкриті та зрозумілі для учасників освітнього процесу;
- гнучкість і адаптивність. Можливість відповідно до внутрішніх умов та зовнішніх впливів міняти методи управління якістю, отримувати зворотні зв'язки та різні комунікації;
- інноваційність. Здатність продукувати та впроваджувати нові, відсутні у практиці закладу ідеї, технології, методики, пов’язані із забезпеченням якості дошкільної освіти.
ІІІ. Організаційно-функціональна структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти
3.1. Організаційно-функціональна структура ВСЗЯО — це суб'єкти, які здійснюють або включені у процеси оцінювання якості освіти та інтерпретації отриманих результатів: адміністрація закладу; тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, групи моніторингу); педагогічна рада.
3.1.1. Адміністрація закладу дошкільної освіти:
- формує блок локальних актів, що регулюють функціонування ВСЗЯО закладу дошкільної освіти і додатків до них, представляє їх на засіданні педагогічної ради, після схвалення педагогічною радою, керівник затверджує і контролює їх виконання;
- готує пропозиції, спрямовані на вдосконалення ВСЗЯО у закладі дошкільної освіти, бере участь у заходах щодо змісту пропозицій;
- організовує проведення у закладі дошкільної освіти контрольно-оцінних процедур;
- забезпечує умови для підготовки педагогів закладу дошкільної освіти, батьків або інших законних представників дітей, громадських експертів до здійснення контрольно-оцінних процедур;
- організовує та здійснює систему моніторингу якості освіти: збір, обробку (аналіз), зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку на рівні закладу дошкільної освіти;
- формує інформаційно-аналітичні матеріали за результатами оцінки якості освіти та надає інформацію про якість освіти на різні рівні системи управління (педагогічна рада, загальні збори колективу тощо);
- ухвалює управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі реалізації ВСЗЯО.
3.1.2. Тимчасові структури (творчі ініціативні групи педагогів, група моніторингу):
- розробляють або формують методики оцінки якості освіти за напрямами діяльності закладу дошкільної освіти: параметри, критерії та показники, методи та форми;
- беруть участь в експертизі динаміки розвитку вихованців та рівня професійної компетентності педагогів закладу дошкільної освіти;
- формують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами внутрішньої оцінки якості освіти на рівні дошкільного закладу).
3.1.3. Педагогічна рада:
- діє в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами;
- розглядає, ухвалює та оцінює основні питання діяльності закладу дошкільної освіти;
- ухвалює рішення щодо питань функціонування закладу дошкільної освіти, оновлення змісту освіти в зв'язку з появою нових стандартів освіти; підвищення рівня професіоналізму педагогів через впровадження нових освітніх технологій; підвищення якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих у процесі оцінки якості.
IV. Процедури внутрішньої системи оцінювання якості освіти та освітньої діяльності
4.1. Процедурами ВСЗЯО є внутрішній контроль якості освітньої діяльності (далі — Контроль) та внутрішній моніторинг якості освіти (далі — Моніторинг), які дають змогу здійснювати систематичний аналіз якості організації освітнього процесу, його ресурсного забезпечення, результатів. Процедури ВСЗЯО спрямовані на:
- удосконалення планування та організації освітнього процесу, спрямованого на розвиток компетентностей здобувачів освіти;
- посилення кадрового потенціалу закладу освіти та формування системи методичної роботи, яка сприяє підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників;
забезпечення й удосконалення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
- розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;
- максимальне усунення ефекту неповноти і неточності інформації про якість освіти, як на етапі планування освітніх результатів, так і на етапі оцінки ефективності освітнього процесу по досягненню відповідної якості освіти.
4.2. Процедура Контролю у закладі дошкільної освіти визначається логічним та доцільним об'єднанням його видів (тематичний, підсумковий, фронтальний, оперативний) та змісту. Під час планування контролю застосовується технологічний прийом — розробляються циклограми, відповідно до методичних рекомендації.
4.3. Процедура Моніторингу будується відповідно до визначених у закладі дошкільної освіти напрямів.
4.4. Для процедури Контролю та Моніторингу з урахуванням напрямів, тем та змісту добираються доцільні методи та джерела отримання інформації.
4.5. Моніторинг є методом та формою Контролю.
4.6. Результати процедур Контролю та Моніторингу оприлюднюються у формі:
- аналітичної доповіді на засіданні педагогічної ради;
- звіту керівника на загальних зборах (конференції) колективу;
- проблемного аналізу — комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти — у Програмі розвитку;
- аналізу підсумків діяльності ЗДО за навчальний рік та літній період — щорічне самооцінювання — у Плані роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період.
4.7. Комплексне самооцінювання функціонування та розвитку закладу дошкільної освіти здійснюється відповідно до Критеріїв (додаток 1), запропонованих Державною службою якості освіти України (Наказ Державної служби якості освіти України від 30.11.2020 № 01-11/71. Проблемний аналіз комплексного самооцінювання є основою для розроблення Програми розвитку закладу (здійснюється один раз на три-п’ять років).
4.8. Щорічне самооцінювання підсумків діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік та літній період здійснюється за блоковою системою аналізування. Підсумковий аналіз є першим розділом Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період та основою для його розроблення.
4.9. План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період є програмою реалізації процедур ВСЗЯО.
4.10. Документи та матеріали, які засвідчують системність реалізації процедур ВСЗЯО
4.10.1. Документи:
- Програма розвитку закладу дошкільної освіти на три-п’ять років;
- План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
- План роботи педагога щодо організації освітнього процесу;
- протоколи педагогічної ради, загальних зборів колективу тощо;
- накази керівника. ,
4.10.2. Матеріали:
- проблемний (комплексний) аналіз;
- аналіз підсумків діяльності ЗДО на навчальний рік та літній період;
- циклограма внутрішнього контролю ЗДО на навчальний рік;
- методика(и) моніторингових досліджень за напрямами діяльності.
V. Механізми оцінювання розвитку здобувачів дошкільної освіти. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів дошкільної освіти
5.1. Моніторинг індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти дає змогу визначити рівень їх компетентності відповідно до змісту освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти: рухова і здоров’язбережувальна, особистісна, предметно-практична та технологічна, сенсорно-пізнавальна, логіко-математична та дослідницька, природничо-екологічна, ігрова, соціально-громадянська, мовленнєва, художньо - мовленнєва, мистецько-творча.
5.2. Очікувані результати навчання здобувачів дошкільної освіти містяться (визначені) в освітній(іх) програмі(ах), за якою(ими) організовано освітній процес у закладі дошкільної освіти (ст. 23 Закону України «Про дошкільну освіту»).
5.3. Методику моніторингу індивідуального розвитку здобувачів дошкільної освіти — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи - затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається в групах і методичному кабінеті у теках відповідно до вікової категорії здобувачів освіти.
5.4. Періодичність проведення моніторингу - два рази на рік:
- на початку навчального року (жовтень) - проводиться з метою виявлення рівня розвитку дітей і коригування освітнього процесу по розділах освітньої програми з тими дітьми, які можуть успішно освоювати освітню програму, але потребують індивідуальної роботи;
- у кінці навчального року (квітень-травень) - з метою порівняльного аналізу результатів на початок і кінець року.
Можливе додаткове обстеження (в січні) особливостей динаміки розвитку тієї чи тієї дитини.
5.5. Інформація, отримана у процесі моніторингу з подальшим її аналізом, є основою для ухвалення управлінських рішень про підвищення ефективності освітнього процесу.
5.6. Моніторинг проводять вихователі, «вузькі» фахівці — музичний керівник, інструктор з фізичного виховання, вчитель-логопед. Психологічну діагностику розпізнавання психічних процесів, станів, рис і якостей особистості проводить практичний психолог, стану фізичного здоров'я здійснює медичний персонал закладу. За потребою діагностичні процедури може проводити вихователь-методист закладу дошкільної освіти.
5.7. Педагоги аналізують результати моніторингу, визначають рівень ефективності педагогічних впливів стосовно кожної дитини, вибудовують картину індивідуальної траєкторії розвитку і оцінюють єдину картину в віковій групі загалом. Роблять висновки і розробляють своєчасні коригувальні дії.
Підсумки Моніторингу дають можливість бачити індивідуальні та групові результати організованого педагогами освітнього процесу. Оброблені результати такого аналізу є основою конструювання освітнього процесу на новий навчальний рік, виведення річних завдань тощо.
5.8. Вихователь-методист на основі висновків педагогів розробляє аналітичну довідку, в якій визначає причини недостатньо високого рівня освоєння програмного матеріалу за освітніми лініями; формулює рекомендації щодо вдосконалення освітнього процесу на новий навчальний рік та особливостей коригування перспективного плану освітнього процесу у групах.
5.9. Аналітична довідка за результатами Моніторингу вводиться у склад підсумкового аналізу діяльності закладу дошкільної освіти за навчальний рік, обговорюється на засіданні педагогічної ради, що впливає на визначення річних завдань діяльності на новий навчальний рік.
5.10. Проведення процедур Моніторингу, обговорення їх результатів у формі психолого- педагогічного консиліуму фіксуються у Плані роботи закладу дошкільної освіти.
- VІ. Механізми оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників. Критерії, правила і процедури оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників
6.1. Оцінювання професійної діяльності педагогів відбуваються під час атестаційного та міжатестаційного періоду.
6.2. Оцінювання професійної діяльності педагогів під час атестаційного періоду.
6.2.1. Атестаційний період визначається навчальним роком, в який передбачена атестація педагогічного працівника. У цей період відповідно до індивідуального плану підготовки та проходження атестації здійснюється система заходів, спрямованих на комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників, яке передбачає розгляд матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об'єктивного оцінювання є всебічний аналіз освітнього процесу, організованого педагогом, який атестується, вивчення думки батьків та колег тощо.
6.2.2. Характеристика діяльності педагога відповідної кваліфікації визначається відповідно до Порядку підвищення кваліфікації.
6.2.3. Педагог, який атестується, здійснює самоаналіз професійної діяльності, виходячи з:
- динаміки розвитку базових (інтегральних) якостей дітей;
- емоційного благополуччя дітей в умовах організованої та самостійної діяльності;
- раціональної організації предметно-просторового розвивального середовища, створення соціальної ситуації розвитку;
- варіативних форм взаємодії з дітьми;
- реструктуризації змісту освітньої діяльності;
- рівня та форми залучення батьків в освітній процес.
6.2.4. Діагностичний матеріал оцінювання індивідуального розвитку професійної компетентності педагога — процеси, параметри, критерії, інструменти та методи — затверджує педагогічна рада строком на п’ять років, зберігається у методичному кабінеті.
6.3. Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період.
- Оцінювання професійної діяльності педагогів у міжатестаційний період відбувається відповідно до Плану роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період у процесі тематичного, підсумкового контролю.
- Критерії та методи оцінювання професійної діяльності педагогів під час тематичного контролю розробляються з урахуванням обсягу та змісту теми вивчення. Матеріали зберігаються у методичному кабінеті.
- Під час підсумкового контролю за результатами діяльності закладу за навчальний рік здійснюється анкетування педагогів з метою визначення їхніх професійних потреб, прогнозування методичної роботи, що дає змогу розробити індивідуальний проєктний план розвитку професійної компетентності для кожного педагога та окреслити пріоритети діяльності закладу на наступний навчальний рік.
- Методика формування індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога як форма самоаналізу здійснюється відповідно до методичних рекомендацій, за потребою затверджує педагогічна рада.
- Анкети педагогів для прогнозування методичної роботи та узагальнені матеріали індивідуальних проєктних планів розвитку педагогів зберігаються у методичному кабінеті.
6.4. Результатом оцінювання професійної компетентності педагога в атестаційний період є підсумки атестації відповідно до Порядку підвищення кваліфікації. Результатом оцінювання у міжатестаційний період є побудова індивідуального проєктного плану розвитку професійної компетентності педагога на навчальний рік, в якому передбачена цілеспрямована методична допомога.
6.5. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників:
- План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період;
- Індивідуальний план підготовки та проходження атестації;
- протоколи засідань педагогічної ради, атестаційної комісії;
- накази керівника.
VII. Забезпечення необхідних умов для якісної організації освітнього процесу (освітнє середовище). Умови якісної організації освітнього процесу
7.1. Для якісної організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти забезпечуватимуться необхідні умови: матеріально-технічні, навчально-методичні, психолого- педагогічні, медико-соціальні та інклюзивної освіти.
7.1.1. Матеріально-технічні умови. Відповідність будівлі, приміщень, та території вимогам щодо безпечності, доступності, комфортності та оснащеності; дотримання вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правил поведінки в умовах надзвичайних ситуацій. Безпечність, доступність і комфортність будівлі, приміщення, споруд, обладнання й території.
7.1.2. Навчально-методичні умови. Створення освітнього процесу групових приміщень та інших основних приміщень, яке забезпечує реалізацію завдань освітньої програми та мотивує здобувачів дошкільної освіти до оволодіння різними видами компетентності.
7.1.3. Психолого-педагогічні умови. Створення освітнього середовища, вільного від будь яких форм насильства та дискримінації; в якому спрямована робота з надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу та організації ефективної співпраці з працівниками з питань підтримки психологічного комфорту у закладі та забезпечення емоційного благополуччя здобувачів дошкільної освіти.
7.1.4. Медико-соціальні умови. Забезпечення ефективного механізму медичного обслуговування здобувачів дошкільної освіти; організації системи роботи з фізичного розвитку та зміцнення здоров’я здобувачів дошкільної освіти; якісного харчування здобувачів дошкільної освіти.
7.1.5. Умови інклюзивної освіти. Створення освітнього середовища, в якому реалізуються права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціальна адаптація та підготовка до отримання наступного рівня освіти.
7.2. Критерії самооцінювання наявності необхідних умов для якісної організації освітнього процесу (далі-Умови) визначаються відповідно законодавчих актів з цих питань.
7.3. З метою системного щорічного самооцінювання Умов формуються циклограми (технологічні карти), які є робочим документом керівника закладу дошкільної освіти.
7.4. Оперативна інформація про забезпечення Умов висвітлюється на адміністративних нарадах при керівникові.
7.5. Узагальнена інформація про забезпечення Умов обговорюється під час засідань педагогічної ради, інших органів самоврядування.
7.6. Документи, які засвідчують проведення процедур оцінювання забезпечення Умов:
- Програма розвитку закладу дошкільної освіти;
- План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік;
- Акти готовності;
- протоколи засідань педагогічної ради, інших органів самоврядування;
- накази керівника.
VIII. Системи та процеси управління закладом дошкільної освіти
8.1. Система управління закладом дошкільної освіти складається з функцій (аналізування – інформаційно-аналітична, мотиваційно-цільова, планування – планово-прогностична; організаційна – координувально-виконавська; контрольна - оцінювально-діагностична; регулювальна - регулювально – корекційна), які взаємопов’язані та передбачають основні наскрізні процеси.
8.2. Критеріями наскрізних процесів управління є визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти; ефективність кадрової політики; організація єдиного інформаційного простору; діяльність колегіального органу та органів громадського самоврядування.
8.2.1. Визначеність системи планування та організації діяльності закладу дошкільної освіти.
8.2.1.1. Сформована стратегія — Програма розвитку закладу дошкільної освіти, яка відповідає особливостям та умовам діяльності закладу, є структурованою за блоками чи напрямами діяльності, чіткою й вимірюваною, в якій відстежується перспективність та спрямованість на підвищення якості освітньої діяльності.
Про результати реалізації Програми розвитку звітує керівник на засіданні педагогічної ради, загальних зборах (конференції) колективу. Проєкт нової Програми розвитку розробляє творча група учасників освітнього процесу на основі комплексного самооцінювання, проєкт обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.
8.2.1.2. Сформована тактика діяльності — План роботи закладу дошкільної освіти на навчальний рік та літній період (можуть формуватися окремими планами):
- ураховані визначені у Програмі розвитку перспективні заходи;
- побудована на засадах аналізу підсумків діяльності (щорічного самооцінювання) закладу дошкільної освіти за минулий період;
- структура та зміст висвітлює систему роботи усіх структур закладу на вирішення річних завдань та процесів його якісного функціонування та розвитку;
- до розроблення залучено працівників закладу та батьків здобувачів дошкільної освіти.
Результати роботи закладу відповідно Плану розглядаються на засіданнях педагогічної ради. План обговорюється та схвалюється на засіданні педагогічної ради, затверджує керівник.
8.2.1.3. Визначена система Планування освітнього процесу усіх педагогів закладу дошкільної освіти. Види, форма та особливості змістових компонентів планів педагогів сформовано у методичних рекомендаціях чи у Положенні про планування освітнього процесу, схвалених педагогічною радою.
8.2.2. Ефективність кадрової політики:
- укомплектованість кадрами, освітній рівень педагогів: рівень кваліфікації (динаміка зростання числа працівників, які пройшли курси підвищення кваліфікації); динаміка зростання катеґорійності;
- створення умов для постійного підвищення кваліфікації; впровадження педагогічними працівниками інновацій в освітній процес, залучення до участі педагогів у експериментальній діяльності;
- обговорення питань підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи на засіданні педагогічної ради;
- відзначення, матеріальне та моральне заохочення педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності;
- цілеспрямований методичний супровід професійного зростання педагогів;
- координування діяльності та взаємин педагогів щодо прийняття та реалізації рішень, делегування окремих функцій управління;
- формування та розвиток корпоративної культури.
8.2.3. Організація єдиного інформаційного простору (розвиток інформаційних систем).
8.2.3.1. Сформованість системи інформаційного забезпечення управління закладом дошкільної освіти відповідно до визначених умов у розділі VII (технологічні карти для збору, аналізу інформації та прийняття управлінського рішення).
8.2.3.2. Наявність загальнодоступних ресурсів (інформаційні стенди, сайт закладу). Зміст інформації про діяльність є відповідним вимогам законодавства. Інформація регулярно поповнюється й вчасно оновлюється.
8.2.4.1. Органи громадського самоврядування діють відповідно до законодавства.
8.2.4.2. Освітні та соціальні ініціативи, висунуті чинними органами, підтримуються керівництвом.
IХ. Система й механізми забезпечення академічної доброчесності
9.1. Педагогічні працівники дотримуються вимог академічної доброчесності:
- посилаються на джерела інформації, якщо використано сторонні ідеї, розробки, твердження, відомості;
- виконують норми законодавства про авторське право й суміжні права;
- надають достовірну інформацію про:
- методики й результати досліджень,
- джерела використаної інформації,
- власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
- визначають дотримання академічної доброчесності дітьми;
- об’єктивно оцінюють результати освітнього процесу та якості дошкільної освіти дітей.
9.2. Педагогічні працівники обізнані щодо видів порушення академічної доброчесності:
обман — неправдиве інформування щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу;
академічний плагіат - представлення результатів наукової діяльності інших осіб як результатів власного дослідження, а також відтворення текстів інших авторів без зазначення авторства;
самоплагіат - представлення своїх уже опублікованих наукових результатів як нових;
фабрикація - вигадування інформації, що використовується в освітньому процесі;
фальсифікація - зміна чи модифікація інформації, яка стосується освітнього процесу;
списування - використання під час письмових робіт зовнішніх джерел інформації, крім дозволених;
хабарництво - надання або отримання коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ чи пропозиція щодо цього, щоб отримати переваги в освітньому процесі;
необ'єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання.
9.3.Відповідальність педагогічних працівників щодо порушення академічної доброчесності, які встановлена Законом України «Про освіту»:
- позбавляються педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
- отримують відмову у присвоєнні педагогічних звань та категорій;
- втрачають право працювати у деяких закладах або займати деякі посади.
